ВОРІТНІ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВОРІ́ТНЯ і, ж., розм.

Те саме, що ворі́тниця 1. Приклади
  • Хура соломи все ж зачепилася краями за ворітню. (А. Шиян)
  • Орися знайшла сокиру, кинула на гору шмаття і через хворостяні ворітні виїхала до потоку, що промерз льодком аж до самого дна. (Григорій Тютюнник)
  • Коли ж виводили за двір, То на ворота впав твій зір, На дві обірвані ворітні. (А. Малишко)

ВОРІ́ТНИЙ а, е.

Прикм. до воро́та. Приклади
  • Прив'язавши коней віжками до ворітного стовпа, в хату ввійшов і Настевич. (Ф. Бурлака)
  • Станковий кулемет почав бити з ворітної протулини. (В. Барка)
  • У 1972–1973 роках було визначено давній рівень проїзду, вирахувано первісні висоти арок, уточнено розміри і конструкцію валів та ворітної вежі, місце і план надбрамного храму. (з наук. літ.)
  • Руїни воріт на малюнках мають дві стіни, ворітні арки, вал і залишки надбрамної церкви. (з наук.-попул. літ.)
у знач. ім. ворі́тна, ної, ж.; ворі́тне, ного, с. Викуп, який бере на весіллі з нареченого брат молодої; вирва (див. ви́рва2 1). Приклади
  • Ворітну хлопці з вулиці молодої брали біля воріт її хати. (з наук.-попул. літ.)
  • На шляху весільного поїзда родичі молодої влаштовували перейму, вимагаючи викуп за молоду. Такі дії повторювалися біля воріт нареченої (ворітне), в сінях, де молоду охороняли дружки. (із журн.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.