ВОРОЖІЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВОРОЖІ́Й я́, ч.

Те саме, що ворожби́т 1; провісник. Приклади

Прикм. до во́рог 1, 2. Приклади

Діло, дороге моє діло, зразу перервалося; чужі ворожі руки перервали його! (Панас Мирний)
Всі вони були родичі, .. хоч це не заважало їм ділитися на два ворожі табори. (М. Коцюбинський)
[Деїфоб:] Хвалився він, що піде в бій сьогодні .. і що не зайде сонце, як вже буде розбите впень усе вороже військо. (Леся Українка)
В глибокому небі два промені прожектора впіймали ворожий літак. (В. Кучер)

Який виявляє ворожнечу, ненависть; сповнений недоброзичливості. Приклади

Виїзд графині, майже цілковитий розрив між графом і нею, непорозуміння з рештою родини і вороже відношення сусідів – все те забирало йому багато часу, підтинало сили і знеохочувало до праці. (Б. Лепкий)
Ми часто чуєм радісну зловтіху у голосі ворожому, чужім. (В. Симоненко)
Матвій Ткаченко не має якихось конкретних доказів, але відчуває, що неприхильне, часами прямо-таки вороже ставлення справника до нього чимось пов'язане з Грабовським. (М. Сиротюк)

Присл. до воро́жий 2. Приклади

Індіанка мовчить, вороже дивиться на Дженні. (Леся Українка)
До царя часто-густо прибували пани польські, що ворожо ставилися до Карла і до нового польського короля Станіслава Лещинського. (Б. Лепкий)
– А хто там? – спитав [старий чоловік] переляканим і воднораз сердитим голосом. Вороже так. (І. Багряний)
Карл-Йозеф подумав, що ніхто з них не має підстав так вороже до нього ставитись. (Ю. Андрухович)