ВОЛЬНИЦЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВО́ЛЬНИЦЯ і, ж., збірн., іст.

Селяни-кріпаки, ремісники і т. ін., що тікали від поміщиків і поселялися на окраїнах Московської держави й Польщі, стаючи козаками і здобуваючи таким чином певну незалежність. Приклади
  • Нижче гримучих камінних порогів [Дніпра] осіла була на довгі часи запорізька вольниця. (М. Рильський)
  • – Сибір був захоплений буйною вольницею Єрмака, тими людьми, яким було тісно на Русі. (М. Стельмах)
  • Один [материн брат] пішов до червоних, і його десь на Перекопі вбито, а другий, зовсім підліток, у Махна опинився, степова ота вольниця затягла, розгульне тачанкове життя. (О. Гончар)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.