ВОГНИСТА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВОГНИ́СТИЙ а, е.

Який містить, має в собі вогонь (у 1 знач.); вогняний. Приклади

Щось їй недобре. Опустила безвладно руки, глянула перед себе і раптом впірнула в чорну вогнисту безодню, що не пускала її від себе. (М. Коцюбинський)
Сонце вже повисло над обрієм, наче готуючись вогнистою розпеченою кулею увійти в землю. (Л. Дмитерко)
Той паровоз .. впевнений, дужий, рушить уперед у дальню путь. І .. помчить, пильно вдивляючись у тьму своїми вогнистими очима. (Б. Антоненко-Давидович)
Одіння [одяг] тонке в огнистім спалю я багатті, Користі з нього ніякої, в нім-бо тобі не лежати, – Хай же на славу тобі все згорить між троян і троянок! (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)

Дуже гарячий, пекучий. Приклади

Конвульсійно ковтаю ту вогнисту картоплю, обпікаючись, і не можу наїстися. (Ю. Збанацький)

Сповнений кохання; жагучий. Приклади

Рука [Пилипа] горіла від вогнистого дотику [дівчини]. (О. Ільченко)
Він і не підозрював, що в тендітному тілі Па прихований вулкан почуття! Ось він вибухнув у несподіваному місці, і годі зупинити або втишити той вогнистий вибух!... (О. Бердник)

перен. Кольором подібний до вогню. Приклади

Згадай, як захід у вогнистії шати Верхів'я гори одягав крем'яні. (Леся Українка)
Його голова була руда, аж вогниста, і в ластовинні обличчя. (О. Десняк)

перен. Пристрасний, запальний. Приклади

І випроставсь похилий стан у теслі, напружились його зів'ялі руки, погаслий погляд знову загорівся великим та палким, вогнистим смутком. (Леся Українка)
Згадаймо, яким вогнистим словом говорив Шевченко у своєму “Кавказі” до бідних, покріпачених царизмом людей. (А. Малишко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.