ВИЯВНИКИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИЯ́ВНИК а, ч.

Той, хто виявляє чи викриває кого-, що-небудь, свідчачи про якісь факти; викривач. Приклади

Скликавши на світанку наступного дня засідання сенату в храмі Згоди, Цицерон прочитав сенаторам перехоплені листи й вислухав свідчення виявників. (з наук. літ.)
Я заговорив словами єретика і протестанта, а голос мій затанцював на зривних нотках пристрасного виявника і нестримного бунтаря. (з мемуарної літ.)

Прилад, дія якого спрямована на виявлення певних предметів, процесів, явищ і т. ін. Приклади

Розроблені алгоритми просторової та просторово-часової обробки вихідних сигналів дозволяють створити виявник з поліпшеними характеристиками виявлення оптичних сигналів, який є складовою частиною астрономічної телевізійної системи. (з наук. літ.)
Виявник диму.
Виявник мін.
Виявник розриву труб.

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.