ВИЧАВЛЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИЧА́ВЛЮВАТИ юю, юєш, недок., ВИ́ЧАВИТИ, влю, виш; мн. ви́чавлять; док.

що. Стискаючи, здавлюючи що-небудь, витісняти, видаляти назовні рідину, рідку масу і т. ін.; витискати. Приклади

Беруть йоржів, відварюють. Потім починають їх проціджувати й вичавлювати. (О. Довженко)
Джошуа Сміт і вухом не повів, він вичавлював з тюбика якусь масу. (М. Білкун)

що, перен. Впливаючи різними способами на кого-, що-небудь, одержувати щось. Приклади

Іван робив по двору коло за колом, нещадно газуючи і вичавлюючи з перегрітого мотора все, що можна було вичавити. (В. Дрозд)
Ганський вдоволено потирав руки. З цього недоумкуватого камердинера він вичавить усе, що треба. (Н. Рибак)
– Досі думав, що ваша рука лише на карбованці лежить, а тепер ви її на душу положили, хочете з неї зиск вичавити. (М. Стельмах)

Примушувати кого-небудь позбавитися чогось. Приклади

Примушувати себе або кого-небудь до зовнішнього вияву чогось. Приклади

Вже несила сміятися – задихався, гортаючи закляклими пальцями папери на столі, і все одно вичавлював з грудей штучні клекоти. (В. Дрозд)
Вичавивши на своєму обличчі ласкаву посмішку, я промовив: – Прошу вас, мадам, сідайте. (Л. Смілянський)

кого, що, розм. Знищувати всіх, багатьох. Приклади

Вичавлювали нас танками по степах, вибомблювали з лiтакiв по лiсах та перелiсках. (О. Гончар)
Не вичавиш бджіл в вулії. (Сл. Гр.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.