ВИХОВАНІСТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИ́ХОВАНІСТЬ ності, ж.

Властивість за знач. ви́хований 2; уміння добре поводити себе в товаристві, володіти своїми почуттями, емоціями. Приклади

Почувалася в його [Самійленка] поводженню вихованість і душевна лагідність. (Л. Старицька-Черняхівська)
– Дякую, дякую за цей вечір, – розчулено мовила Тетяна Петрівна, дуже задоволена з такої чемності й вихованості сина. (О. Іваненко)
– Я відзначаю природність, відсутність фальші у вашому поводженні. Ніякої манірності, вихованість, але не криклива. (О. Гончар)
Чорний гнів піднімався з дна серця, одначе мали силу вихованість, шляхетність, проте, врешті, терпець йому [Виговському] увірвався: – Вам, бачу, треба такий гетьман, якого б можна водити за чуба. (Ю. Мушкетик)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.