ВИХОВАНЕЦЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИ́ХОВА́НЕЦЬ ви́хова́нця, ч.

Дитина або молода людина, яка виховується чи виховувалася ким-небудь або де-небудь. Приклади

[Хілон:] Або поїду в Рим. Там дуже добре ведеться вихованцям Мецената. (Леся Українка)
На воротях ціла юрба дітей – вихованців дитячого будинку. (А. Головко)
Не забувають свою вчительку колишні її вихованці. (О. Гончар)
Вихованці Андрія Івановича вдячні своєму першому майстрові: будь-яка професія дається їм легше, ніж учням інших шкіл. (Г. Усач)

Дитина, взята ким-небудь на виховання (див. вихова́ння 1). Приклади

Написавши ще в опікунськім суді потрібну заяву, подався [господар] зі своїми новими вихованцями на Вільку. (І. Франко)

Людина, яка вчиться або здобула освіту в якому-небудь навчальному закладі. Приклади

Карл Павлович сам був вихованцем Петербурзької Академії художеств [мистецтв]. (О. Іваненко)
М. Грушевський, вихованець Київського університету – учень професора В. Антоновича – найвидатніший український історик, людина величезної ерудиції. (з наук.-попул. літ.)

Тварина, за якою доглядають і якій прищеплюють певні навички. Приклади

Він був ініціатором голубника, .. він з любов'ю тренував швидкокрилих вихованців. (О. Донченко)
– А ось тут стоїть мій улюбленець, – сказав Євдоким, ласкаво оглядаючи свого вихованця. – Скоро піде звідси на іподром. (А. Шиян)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.