ВИТІКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИТІКА́ТИ а́є, недок., ВИ́ТЕКТИ, ече; мин. ч. ви́тік, текла, ло; док.

Текти, виливатися звідки-небудь (про рідину). Приклади

З тої ж хрещальниці витікає вода по ринві в дерев'яну купальню. (М. Коцюбинський)
З щілин березової кори з тихим шумом витікав пахучий сік – підставляй рот і пий. (С. Чорнобривець)

Повільно залишати яку-небудь посудину, балон і т. ін., виходити назовні (про газ, сипку речовину і т. ін.). Приклади

– Отвір, з якого витікає газ, зрештою, не такий уже великий. (В. Владко)
Покинути дірку незатулену – зерно витече на землю, завтра побачать, знайдуть. (Б. Грінченко)
– Антифашисти, не маю сумнiву, – запевнив Шамiль i розповiв, що чув вiд станцiйних: самi ж тi, що навантажують платформи, потай продiрявлюють їх, щоб земля витекла, розтрусилася, коли ешелон рушить. (О. Гончар)

тільки недок. Виходячи з чого-небудь, з-під чогось назовні, брати початок (про річку, струмок і т. ін.). Приклади

Сіли на камені, з-під якого витікало джерельце. (Я. Галан)
За селом .. з Конки праворуч витікає невеличка, густо-прегусто вербами закучерявлена річечка Басанка. (Остап Вишня)
Пообідавши, шукачі припали до прозорої кринички, що витікала прохолодним струмочком з-під кореня товстезної столітньої верби. (О. Бердник)

перен. Просочуватися звідки-небудь назовні. Приклади

Хай світло не витікає на двір і не ллється з двору. (М. Стельмах)
Я зачиняю двері, наче боюся, що світло лампи витече все крізь шпалери. (М. Коцюбинський)

перен. Виходити з кого-, чого-небудь, полишати кого-, що-небудь. Приклади

Стара чула, що життя вже витікає з неї, і душа її ледве держиться в безсилому, обважнілому тілі. (Б. Антоненко-Давидович)
Невідомо чого, мені стає сумно. Я дивуюсь: звідки йде цей сум? Через що? Де є той резервуар, із якого витікають чуття? (В. Винниченко)
Чи ж не витікає з тими краплинами короткими віддихами й душа з тіла?!... (Н. Королева)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.