ВИТОПЛЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВИТО́ПЛЮВАТИ юю, юєш, недок., ВИ́ТОПИТИ, плю, пиш; мн. ви́топлять; док.

тільки док., що і без прям. дод. Нагріти приміщення, спаливши яке-небудь паливо в печі, грубі і т. ін. Приклади
  • І ти осталася, небого. І не осталося нікого З тобою дома. Наготи Старої нічим одягти І витопить зимою хату. (Т. Шевченко)
  • – Робота моя неважка, – витоплю піч, зварю їсти. (Панас Мирний)
  • Демко в хаті довго ждав на брата. Жінка його уже витопила в печі. (І. Франко)
  • У хаті – справжня текстильна фабрика. Як тільки витоплять жінки, мерщій за прядки сідають. (А. Головко)
що. Нагрівати що-небудь (сало, вощину, смолу і т. ін.), щоб воно стало рідким або щоб виділилося що-небудь рідке, плавке. Приклади
  • – Новинка, в мене в першого це ви побачите: сонце витоплює віск, – пояснює господар не без гордощів. (О. Гончар)
  • Із сала на невеликому вогні витоплюють смалець. (з газ.)
  • – Побачить вона [Параска]! Згадає тоді мене, як чорти витоплять з неї те сало, що придбала в піст. (І. Нечуй-Левицький)
що. Одержувати метал, розжарюючи руду. Приклади
  • Порались біля горнил і чорношкірі гамарники, витоплюючи залізо. (О. Ільченко)
  • – Отут, на цьому схилі, добувають руду. Виносять її з ями корзинами. Тут-таки недалеко й витоплюють метал з руди. (В. Владко)
  • Я з батьком та братами копав болотну руду і витоплював з неї крицю, сиріч залізо, і возив до Києва на продаж. (В. Малик)
  • Скільки витопив металу мій хороший, добрий дід. (М. Упеник)

ВИТО́ПЛЮВАТИ юю, юєш, недок., ВИ́ТОПИТИ, плю, пиш; мн. ви́топлять; док., кого, що.

Топити у воді всіх або багатьох. Приклади
  • Розсію, розвію я сам ворогів, В дунайській їх витоплю хвилі, А сам відпочину посеред степів, З конем на високій могилі.... (Л. Боровиковський)
  • Тухольці, очевидно, не хотіли дожидати, аж поки вода настілько [настільки] прибуде, щоб спокійно витопити нужденні останки монголів. (І. Франко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.