ВИСНОВУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИСНО́ВУВАТИ ую, уєш, недок., ВИ́СНУВАТИ, ую, уєш, док.

Робити висновок, висновки. Приклади

З уривчастих згадок, схоплених протягом розмови, товариші висновували.., що, крім Калиновичів, був іще інший претендент до спадку. (І. Франко)
Сни мені сняться досить рідко, з чого висновую, що я таки цільна і здорова натура. (Валерій Шевчук)
Що вони були таки перед фронтом, можна було виснувати з досить близької канонади.... (І. Багряний)
Він [цісар] трон обняв за юних літ І з того виснував фальшиво, Що нібито цілком можливо Великим царством правувать І водночас розкошувать. (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете)

що. Виводити з чого-небудь певне твердження, умовивід. Приклади

Дядькові були властиві такі несподівані повороти думки, що спершу слід, мабуть, перечекати збудження, вислухати його, а тоді вже щось висновувати. (М. Руденко)
Маєш ти виснувать думку: нічого з того, що ми бачим, Не пропадає: одне з одного поновляє природа. (М. Зеров)
Насамперед він зауважив, що це, без сумніву, не звичайні солдати, а відібрані .. Це він виснував із багатства їх озброєння та спорядження. (І. Багряний)

що, перен., рідко. Створювати в уяві. Приклади

Зажив Грицько тихим пахарським життям, хоч не таким, яке йому за парубоцтва думка висновувала. (Панас Мирний)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.