ВИСКАКУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВИСКА́КУВАТИ ую, уєш, недок., ВИ́СКОЧИТИ, чу, чиш, док.

Стрибати звідки-небудь, кудись. Приклади
  • В'їжджали у ворота вози. Вискакував із буди пес, молодий, ласкавий, але й лютий, і лящав, горлав, хрипів на ті вози. (Валерій Шевчук)
  • Леопард із льоху вискочив на сцену. (Т. Шевченко)
  • Вже сонце було височенько, коли Балан привернув нарешті човна до берега і, вискочивши на землю, затяг його в очерет. (А. Кащенко)
розм. Швидко вибігати, виїжджати звідки-небудь; швидко вибігаючи, виїжджаючи, з'являтися десь. Приклади
  • На вулицю вискакували люди з відрами і бігли гасити пожежу. (Ф. Бурлака)
  • Без кінця-краю летять потоки машин, .. віражують на поворотах доріг, вискакують десь із-під землі і знов шугають у підземелля. (О. Гончар)
  • Гукнув [чоловік] на товариство, а ті так і вискочили з лісу, оборонили старця. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Машина в'їхала в ліс, попетляла ще трохи по тісній просіці і вискочила на галявину. (А. Хижняк)
перен. Виходити зі скрутного, складного становища. Приклади
  • Роман також пристав до цієї війни і незабаром зробився у ній воякою. Дужий, зручний, смілий і нахабний – він подужував скрізь і щасливо вискакував з небезпеки. (Б. Грінченко)
  • Не міг він умом знести, яким дивом дивним він живий та цілий вискочив [з баталії].... (Марко Вовчок)
Стрибком, стрибками підніматися куди-небудь. Приклади
  • Грицько збiгає по сходах, вискакує на обтягнуте вепровою шкiрою сiдло.., шарпає стартер мотоцикла й вилiтає з двору. (В. Яворівський)
  • Він [Мемет] оббіг свої покої й вискочив на дах кав'ярні. (М. Коцюбинський)
  • На тин вискочив зозулястий півень з мерехтливим хвостом, голосно закукурікав, ніби вітав гостя. (О. Бердник)
розм. Швидко вибігати, виїжджати на що-небудь, кудись. Приклади
  • – Ходiм, панове, яром, а потiм вискочим на гору. (І. Карпенко-Карий)
  • Авто вискочило на заміську автостраду, помчало сірою бетонною стрічкою на захід. (О. Бердник)
розм. Швидко або раптово вилітати, випадати звідки-небудь. Приклади
  • – У старовинному кресалі кременем били по залізу – вискакувала іскра. (Ю. Шовкопляс)
  • Вода напре, дивись, то вискочить гвіздок, То паля тріснула, то заставку розбило. (Є. Гребінка)
  • Муляр узяв пляшку і вдарив її в денце; пробка вискочила і навколо запахло сивухою. (С. Васильченко)
перен., розм. Раптово з'являтися, утворюватися на чому-небудь. Приклади
  • Вони [веснянки], капосні, навіть на повіках вискакували навесні. (М. Стельмах)
  • Помічниці мої радіють цитрусам не менше за мене .. Хіба не воювали вони за лимонарій так само, як і я? Хіба не рили оці траншеї, аж свіжі мозолі вискакували їм на руках? (О. Гончар)
  • Кайдашиха почутила, що в неї на тім'ї вискочила ґуля. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Розумієш, ні за що – нічого й не буває. Даремно і чиряк не вискочить. (Ю. Збанацький)
тільки док., у кого, перен., розм. Швидко досягти якого-небудь звання, швидко зайняти якусь посаду і т. ін. Приклади
  • [Кость:] Слухай. Коли Франц дасть тобі яку записочку до Марини Іванівни, то принеси мені, я тобі два злоти дам і постараюсь, щоб ти мерщій в ліврейні вискочив. (І. Карпенко-Карий)
  • [Смотрицька:] Анкетні дані [Римаря]: молодий, талановитий, відповідальний! З міністром ручкається, може й сам у міністри вискочити. (М. Стельмах)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.