ВИРІКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИРІКА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ВИ́РЕКТИ, ечу, ечеш; мин. ч. ви́рік, рекла, ло; наказ. сп. ви́речи; док., заст., книжн.

Те саме, що виголо́шувати. Приклади

– Мир дому цьому й живущим в йому [ньому]! – вирікає солідним тоном отець диякон привіт у стародавньому стилі. (І. Нечуй-Левицький)
Коли .. вирікав Моїсей свій суд, з глибоким поклоном відходили тяжебники, покоряючися засудові, хоч би який він був. (Г. Хоткевич)
– То вирікав драконів суд, якого я не визнаю... – А який же ти суд визнаєш? – зловісно тихо допитувався Большаков. – Божий! – коротко, але твердо відповів Свєтлов. (Б. Антоненко-Давидович)
То ж не один хто сказав – громада вирекла. (Номис)

ірон. Говорити авторитетно, не допускаючи заперечень. Приклади

Зрештою, хто ця дівчина для нього і за яким правом ввійшла вона сюди читати йому мораль і вирікати істини. (Н. Рибак)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.