ВИРУЧАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИРУЧА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ВИ́РУЧИТИ, чу, чиш, док.

кого, що. Визволяти кого-небудь із скрутного становища, допомагати кому-небудь у важких обставинах. Приклади

Помандрував [дід] у черкаські ліси до Залізняка, ходив з Гонтою виручати Умань. (О. Стороженко)
Трохи сутужно стало з хлібом: на картки дають його небагато, а на базарі не купиш тепер, але то нічого, – бульба виручає. (Б. Антоненко-Давидович)
– Рятуймо його, рятуймо! – І як стояла у платті, так і кинулася [Марія] в річку виручати свого чоловіка. (А. Шиян)
Виручили його на цей раз прудкі ноги. Втік. (І. Цюпа)

що, рідко. Одержувати певну кількість грошей від продажу чого-небудь. Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.