ВИРУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИРУВА́ТИ у́є, недок.

Утворювати вир, вири, крутитися, клекотіти. Приклади

Каламутна вода плигала на камінні, на глибинних місцях вирувала – несла жовту піну, траву, паліччя. (О. Десняк)
Море навколо нас. Воно біснується й вирує. (П. Тичина)

Нестримно рухатися, змінюючи напрямок, повертаючись то в один, то в другий бік (про вітер, полум'я і т. ін.). Приклади

Вирували вітри, ламали дерева, збивали молодий плід в садах. (К. Гордієнко)
Стрілянина вщухла, тільки приглушені голоси долітали звідти, де вирувало полум'я. (В. Петльований)
Я напружено думав, а Береговенко уважно стежив за виразом мого обличчя, ніби намагався вгадати, які думки вирують в моїй голові. (Ю. Збанацький)

перен. Бурхливо рухатися великою масою; виявляти збудження, неспокій швидкими рухами, криками і т. ін. Приклади

Різномовна бурхлива юрба кипіла і вирувала, як на ярмарку проти Нового року. (З. Тулуб)
Над широкими дунайськими плавнями вирує хмара гайвороння. (М. Чабанівський)
Постоявши кілька хвилин, Максим спустився знову на Хрещатик. Безконечний людський потік вирував і клекотів. (І. Цюпа)
За годину майже все село, як бджолиний рій, вирувало, повнилося чутками, розпитуваннями, догадками. (І. Сочивець)

Протікати, відбуватися на повну силу. Приклади

Життя у камері вирувало, кипіло у ключ. (І. Багряний)
Уже струмлять по них [гілках] весняні соки, уже вирує приховане від людських очей життя. (Григорій Тютюнник)
Роль освіти важлива в такому суспільстві, де вирують політичні, соціальні та міжконфесійні пристрасті. (з публіц. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.