ВИПРУЧУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИПРУ́ЧУВАТИ ую, уєш, ВИПРУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПРУЧАТИ, аю, аєш, док., що.

Повертаючи з боку на бік, смикаючи, вивільняти з чого-небудь (перев. про руки, ноги). Приклади

Стецько вхопив його за ногу. – Не лізь далі!.. побачить!.. Рви тут! – Не побачить! Лізь! – командував пошепки Санько, випручуючи ногу у товариша з рук. (Б. Грінченко)
Тарас випручував із обіймів непокірну, нестрижену голову. (С. Васильченко)
А сердешне Неначе благає: Випручало рученята Й до їх простягає. (Т. Шевченко)
Шагайда взяв її за лікоть, хотів одвести з метушливого натовпу, але вона випручала руку. (В. Кучер)

розм. Витягати, висмикувати що-небудь. Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.