ВИПРАВЛЯТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВИПРАВЛЯ́ТИСЯ я́юся, я́єшся, недок., ВИ́ПРАВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ви́правляться; наказ. сп. ви́прався; док.

Розгинаючись, робитися прямим, рівним; розправлятися. Приклади
  • Похилився стан [Тетяни] та й не виправлявся, але Макар того досі не примічає. (Л. Яновська)
  • – Криве дерево не дуже виправляється. (Ю. Мушкетик)
  • Він чи не вперше за своє життя виправився на весь свій зріст і розігнув руки.... (С. Чорнобривець)
Поправляти, уточнювати що-небудь сказане. Приклади
  • – Ольга Вікторівна, чому ви? .. Її очі ширшають, а брови болісно переломлюються, .. і йому стає соромно. – Олю, – виправляється, – чому ти не прийшла на поле? (М. Стельмах)
  • – Ти маєш рацію, дитино моя. Я цього так не лишу. Не можу лишити, – виправився він. (З. Тулуб)
Позбуваючись вад, робитися кращим; перевиховуватися. Приклади
  • Ніна ж думала, що хлопець остаточно виправився і що це вона так зуміла його перевиховати. (О. Донченко)
  • Він бився з хлопцями на вулиці, тікав з уроків, просився до товариша і їхав на Дніпро, каявся у всьому, обіцяв виправитися і знову шкодив. (І. Сенченко)
заст. Виправдовуватися (у 1, 2 знач.). Приклади
  • – Я, їй-богу, не думав її образити, – почав виправлятися Довбня. (Панас Мирний)
  • – Та хіба я барюся? Я й так он скільки вробив! – виправлявся наймит, оббиваючи мітлу об чобіт. (Б. Грінченко)
Вирушати. Приклади
  • Виходило, що, не оженившись, ніяк не можна на Томську виправлятись, бо без жінки не можна буде з дітьми обійтися ні в дорозі, ні на новому місці. (Грицько Григоренко)
  • – Такий полковник Лобода? Днини не всидить без бійки, знов, кажуть, на Дунай виправляється. (Іван Ле)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.