ВИНУВАТИЦЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВИНУВА́ТИЦЯ і, ж.

Жін. до винува́тець. Приклади
  • Її єдину вважала [Дзвінка] винуватицею свого нещастя. (В. Гжицький)
  • Мусять шмагонути кожна [із послушниць] винуватицю як слід, по заголеному тілу.... (О. Гончар)
  • Наказуємо покарати Явдоху Івонову тілесною карою публічно, при стоянні трьох днів та ночей біля ганебного стовпа, а Івану Пошивайлу, її чоловіку, та їй, як винуватиці, заплатити вину панську та урядову з відібранням на уряд худоби. (Валерій Шевчук)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.