ВИМОЛЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИМО́ЛЮВАТИ юю, юєш, недок., ВИ́МОЛИТИ, лю, лиш, док., що і без прям. дод.

Молячись, звертатися зі своїми проханнями до Бога, Богоматері, святих. Приклади

Скажіть найпростішій рядовій радянській людині-солдатові, чиї діди й прадіди вимолювали собі в Бога за копійчану свічку дрібок безсмертя, скажіть їй, що вічність сама стукає до її грудей цієї ночі. (О. Довженко)
Вклякнувши на коліна та мерехтячи очима, повними сліз, молилася до старенької Божої Матері. Нишком вимолюючи зовсім-зовсім небагато – зустрічі. (І. Багряний)
Жінка .. опускається на коліна перед Божою Матір'ю, яка ледь-ледь поблискує срібними шатами. В своєї захисниці Василина вимолює долю .. і для своїх дітей, і для себе. (М. Стельмах)

тільки док. Домогтися чого-небудь, одержати щось унаслідок молитви. Приклади

[Маруся:] Я плакала, Богу молилася. [Василь:] Ну, та й що вимолила? (Панас Мирний)
В той день справді випав дощ, і чутки про те, що його вимолила Софія, рознеслися по всіх навколишніх селах і хуторах. (О. Гончар)

Благаючи, випрошувати що-небудь у когось. Приклади

– Вам може видатись, що я вимолюю собі життя, – сказав німець, глянувши на політруцькі зірки на рукавах у танкіста. (О. Гончар)
Хліба свого ніколи не вистачає. Щороку батьки позичають в Сироватки, вимолюють по пуду, по півпуда. (М. Олійник)
[Любовицька:] Верніть його зараз, я кинусь перед ним на коліна, я вимолю в нього прощення. (І. Кочерга)
Перший же полонений шляхтич.., аби тільки вимолити собі життя, розповів усе, що знав. (П. Панч)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.