ВИМАЛЬОВУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВИМАЛЬО́ВУВАТИ ую, уєш, недок., ВИ́МАЛЮВАТИ, юю, юєш, док., кого, що.

Ретельно, з усіма деталями малювати, старанно розмальовувати кого-, що-небудь. Приклади
  • Тарас під самісінькою банею вимальовував якийсь візерунок. (О. Іваненко)
  • Надьку Винниківну, хоча й на маленькій полотнинці, він вимальовував трохи чи не все літо, не пропустивши, здається, жодної світанкової зорі, необхідної для цієї роботи. (О. Гончар)
  • Дівчина зашарілася й опустила вічі долу, почала щось вимальовувати пальцем ноги на пилюці. (І. Білик)
  • – Видиш [бачиш], яку драбинку я тобі вималював? (Р. Іваничук)
  • – В цьому щось є, – підніс пальця догори Агапіт, – це гарно сказано, а ще ліпше ти, чоловіче, вималював оті візерунки, на які я ще трохи подивлюся. (П. Загребельний)
  • – Дай мені каламар і папір – я вмить вималюю. (Ю. Логвин)
Ретельно окреслюючи, фарбувати що-небудь. Приклади
  • Ельза підходить до туалетного столика і починає акуратно вимальовувати губи. (В. Собко)
  • На сирому яйцi вимальовують розтопленим воском тi мiсця, що їх треба лишити незафарбованими. (із журн.)
перен. Розповідати, писати про кого-, що-небудь, уявляти когось, щось дуже виразно, з подробицями. Приклади
  • А коли б же чули ви, як Маруся вимальовує вас, і вашу одежину, і похід, і погляд! (Марко Вовчок)
  • Шепоче знов трава ласкава мені про молодість свою, і вимальовує уява дзвінки конвалій у гаю. (В. Сосюра)
  • Уява вимальовувала скривджене, з пiдтискненими [підтисненими] губами Бiланове обличчя. (О. Гончар)
  • Він [П'єр-Жуль] зачитався. Яке те все було далеке, і всі звичаї, і вдачі, весь побут незнаної країни – певне, вона, авторка, дуже її любить, коли так вималювала все, і, певне, сумує за нею, бо немов проспівала якусь баладу. (О. Іваненко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.