ВИКРИЧАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВИ́КРИЧАТИ чу, чиш, док., що і без прям. дод., розм.

Висловити криком почуття, емоції. Приклади
  • Кожний пригадував багачеві всі його колишні справи, всякий спішився [поспішав] викричати. (П. Козланюк)
  • – Діду! – кричиш ти – й не можеш викричати своєї радості, яка аж зір сліпить. (Є. Гуцало)
За допомогою крику домогтися чого-небудь. Приклади
  • А що ж він [Езоп] викричав? Не став гусак орлом, Не заревів ведмідь волом. (Л. Боровиковський)
  • Інша хоч викричить своє право, вибанітує бригадира, а голос Єльчиної матері звичний був тільки просити. (О. Гончар)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.