ВИКОРЧОВУЄ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИКОРЧО́ВУВАТИ ую, уєш, недок., ВИ́КОРЧУВАТИ, ую, уєш, док., що.

Витягати із землі з корінням пні, дерева, кущі. Приклади

Кілька днів він викорчовував старі пні, спилював сухі дерева. (Ю. Збанацький)
Після того як молоді дерева почнуть плодоносити, старі, що віджили свій вік, викорчовують. (із журн.)
Бузина, котру так не любив старий князь і велів з коренем викорчувати, де й набралася, – висока та розкішна поросла. (Панас Мирний)

перен. Винищувати, усувати що-небудь. Приклади

Знову до краєчків його доріг поповзли сумніви, і він мовчки викорчовував з себе двобій думок. (М. Стельмах)
Як важко буде викорчовувати все те, що так глибоко засіло в понівечених душах молодих. (з газ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.