ВИКОРЧОВУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВИКОРЧО́ВУВАТИ ую, уєш, недок., ВИ́КОРЧУВАТИ, ую, уєш, док., що.

Витягати із землі з корінням пні, дерева, кущі. Приклади
  • Кілька днів він викорчовував старі пні, спилював сухі дерева. (Ю. Збанацький)
  • Після того як молоді дерева почнуть плодоносити, старі, що віджили свій вік, викорчовують. (із журн.)
  • Бузина, котру так не любив старий князь і велів з коренем викорчувати, де й набралася, – висока та розкішна поросла. (Панас Мирний)
перен. Винищувати, усувати що-небудь. Приклади
  • Знову до краєчків його доріг поповзли сумніви, і він мовчки викорчовував з себе двобій думок. (М. Стельмах)
  • Як важко буде викорчовувати все те, що так глибоко засіло в понівечених душах молодих. (з газ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.