ВИКОВУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИКО́ВУВАТИ ую, уєш, недок., ВИ́КУВАТИ, рідко ВИ́КУТИ, ую, уєш, док., що.

Виробляти що-небудь із металу способом кування. Приклади

Викував коваль ще більшу булаву. (з казки)
Ковалі Гриценки – мовчуни. Удвох з братом за вік викували більше підків, ніж сказали слів. (Ю. Мушкетик)
Прудкими іскрами, летючими зірками, палкими блискавицями, мечами хотіла б я вас виковать [викувати], слова! (Леся Українка)
Заговорив [Ярошенко] твердо, мов виковував з криці кожне слово. (В. Речмедін)

перен. Посилено, наполегливо створювати, виробляти і т. ін. що-небудь міцне, стійке. Приклади

Нас ворог випробовує: Чи є ще дух одбою? Та боротьба ж виковує характери до бою. (П. Тичина)
Задумується журлива мати над колискою своєї дитини: яку долю викує собі той, що от-от вийде з тієї колиски в широкий світ? (Леся Українка)

Розвивати, виховувати і т. ін. кого-, що-небудь. Приклади

Ми, прецiнь, i себе виковуємо повсякчас. (Р. Федорів)
Він, плюючи на босоноге дитинство і руту-м'яту, виковує із себе людину нової формації. (С. Процюк)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.