ВИКЛИКАЮ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИКЛИКА́ТИ а́ю, а́єш, рідко ВИКЛИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КЛИКАТИ, ичу, ичеш, рідко ВИ́КЛИКНУТИ, ну, неш, док.

кого, що. Голосом, жестами і т. ін. пропонувати, просити вийти до кого-небудь, з'явитися в призначене місце. Приклади

Він, до тії прийшовши хати, Хазяїна став викликати. (І. Котляревський)
– А де ваш чоловік? – Дома. – Коли б ви до мене його викликнули. (Марко Вовчок)
Мотя примусила подругу негайно роздягнутися, насильно вклала її в ліжко і викликала лікаря. (В. Козаченко)

Голосно вигукувати що-небудь. Приклади

У кострубонька як грати, так треба пісню голосно викликати. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Коло відчинених дверей військкомату стояв гурт парубків, а всередині хтось голосно викликав прізвища. (Б. Антоненко-Давидович)

також з інфін. Пропонувати учневі відповідати. Приклади

Минув усього тиждень, як у школі почалося навчання, а вчителі вже двічі викликали Юрка. (О. Донченко)
Він [учитель] викликав мене розповісти прочитаний дома твір. (Л. Смілянський)

Оплесками, вигуками просити, вимагати виходу артиста (артистів) на сцену (для схвалення виступу або повторення його). Приклади

Ясна зала вся світлом палає, Грім плескання, громада без ліку, Гомонить люд, співця викликає. (Леся Українка)

Зв'язуватися (по телефону, радіо і т. ін.) для якого-небудь повідомлення, розмови на віддалі. Приклади

Всім радіостанціям доручили викликати “Лахтак” і пильно слухати, чи не обізвався він. (М. Трублаїні)

кого, що, на що, з інфін. Пропонувати взяти участь у змаганні, відгукнутися на щось. Приклади

Треба було щось зробити. Але що? Побити? .. Викликати на поєдинок? Хіба він знає! (М. Коцюбинський)
[Катерина:] Вирішив [Грицько] викликати на змагання дядька Аристарха і показати йому, як треба працювати. (О. Коломієць)

що. Приводити до чогось, збуджувати почуття, спричинятися до яких-небудь дій і т. ін. Приклади

Пересновуються його думки з її думками; викликають усмішку, радість.... (Панас Мирний)
У мрячну синяву сповите верхів'я, освічене магічним світлом місячним, викликувало чудні тужливі чуття в людській груді.... (О. Кобилянська)
Вони [кораблі] вражали чистотою і блиском, викликаючи захоплення. (В. Кучер)
Я рада, що мої вірші викликали критичну розмову. (Леся Українка)

Див. виклика́ти.

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.