ВИГОВОРЮВАВ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИГОВО́РЮВАТИ юю, юєш, недок., ВИ́ГОВОРИТИ, рю, риш, док.

кому. Дорікати комусь, висловлюючи незадоволення його діями, поведінкою і т. ін. Приклади

Мати бурчала, гнівалася, а до Галі і трохи те не доходило, мов не до неї була річ, мов не їй виговорювали. (Панас Мирний)
Оксентій схилився над матросом. Йому, людині поважній, саме й личило виговорити непутящому сусідові, всовістити його. (Ю. Смолич)

що. Говорячи, переконуючи в чомусь, домагатися одержання чого-небудь для власної або чиєїсь вигоди. Приклади

Ще довго виговорювала [Мартиниха] собі право не посилати хоч одної [дочки]. (Ю. Збанацький)
Свати говорили, поки не виговорили зайву сотню карбованців, ще одну корову, третю пару волів. (І. Нечуй-Левицький)
– На осінь, мамо, треба неодмінно перекрити верх – буде протікать. Я вже копу кулів виговорив у хазяїна та півкопи куплю – та й вистачить. (С. Васильченко)

що, розм. Говорячи, вимовляти, висловлювати що-небудь. Приклади

А жайворонок у небі.., здавалось, виговорював своїм голоском: “Оживуть, оживуть, оживуть!..”. (Д. Мордовець)
Чухно в умі складає такі цифри, які ми навіть виговорити не можемо. (М. Циба)

тільки док. Говорячи, розповісти все до кінця. Приклади

Кожному хотілось говорити, виговорить те, що притаїлось в душі. (І. Нечуй-Левицький)
Довго тієї ночі говорив Турчинович, ніби хотів виговорити все, що накипіло на душі. (П. Колесник)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.