ВЕРЧИК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВЕ́РЧИК а, ч.

розм. Скручений жмут чого-небудь або що-небудь загорнене, згорнене; згорток. Приклади

А Чіпка .. забереться в ожеред соломи та й давай з неї то верчики крутити, то хрести вив'язувати.... (Панас Мирний)
Під очеретяними верчиками дорогоцінний скарб – сіль з далекого Криму. (Н. Рибак)
З паперового верчика він витяг дві печених картоплини. (В. Собко)

діал. Плетений бублик. Приклади

Інші [жінки] в цей час кришили локшину чи виліплювали верчики для оздоблення короваю. (Ю. Смолич)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.