ВЕРТЛЮГ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВЕРТЛЮ́Г а́, ч.

анат. Горб, виступ у верхній частині стегнової кістки, який є місцем прикріплення м'язів, що повертають стегно. Приклади

У недорозвинених телят значно зменшується площа центрів скостеніння великого вертлюга. (з наук. літ.)
У тому місці, де шийка стегна переходить у тіло стегнової кістки, знаходяться два горби: великий вертлюг і малий вертлюг. (з навч. літ.)

анат. Другий від основи членик ніжки комахи. Приклади

Кінцівка комахи сткладається з таких відділів: тазик, вертлюг, стегно, гомілка, лапка. (з наук. літ.)

техн. Сполучна ланка двох частин механізму, що дає можливість кожній із них обертатися навколо своєї осі. Приклади

На іншій свердловині вона [Зимогорова] натикається на вертлюг, що лежить без діла. (О. Донченко)
Вертлюг є важливим елементом бурової установки, який забезпечує можливість вільного обертання долота з одночасним підведенням промивальної рідини в бурову колону. (з наук.-техн. літ.)

Те саме, що роже́н 2. Приклади

Уже й вечерю мали на мазі, упікши дичину на вертлюзі. (Л. Костенко)
Їжу готували в горщику, підвішеному за дерев'яний гак, або на вертлюзі. (з наук. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.