ВЕРЗТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВЕРЗТИ́ зу́, зе́ш, недок., що і без прям. дод., фам.

Говорити щось нерозумне, безглузде; вести пусті балачки. Приклади

Таке верзе, що й купи не держиться. (прислів'я)
А парубки копиці клали, Та, знай, на сонце позирали, Та нісенітницю верзли. (Т. Шевченко)
А що там говорять – пусте. Самі не знають, що верзуть. Через те не любив Матвій починати тепер розмови з людьми. Навіть із сусідами. (У. Самчук)
Коли мені здається, що мої співбесідники верзуть єресь, я кажу їм це в очі. (Ю. Шовкопляс)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.