ВЕРЕСКЛИВИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВЕРЕСКЛИ́ВИЙ а, е.

Високий, різкий, пронизливий (про голос, звук). Приклади

– І-гі-гі-і! – почулося знизу в відповідь тонке, верескливе гукання, й незабаром парубки побачили в долині гурток дівчат. (М. Коцюбинський)
– Стояки тріснули, – гукнув чийсь верескливий зляканий голос. (О. Донченко)
Вони [МАЗи] загатили всю вуличку з кінця в кінець, бо кожен з причепом і завантажений трубами. Верескливий скрегіт криці – труба об трубу – й примусив ото зупинитись. (Микита Чернявський)
Внизу почулися верескливі дівочі голоси. (Ю. Логвин)

розм. Який верещить. Приклади

– Ні, пані, у вас єсть цуцик, та ще й дуже верескливий цуцик: він і тепер, от недавно, верещав. (Грицько Григоренко)
Верескливі одеські хлопчаки вимахували газетами, закликаючи до себе покупців. (В. Кучер)
Корова і теличка, пара коней, верескливий підсвинок, гуси та кури... Не бозна-скільки тієї живності у Бойків. (І. Нижник)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.