ВЕРВИЦЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
ВЕ́РВИЦЯ і, ж.
Низка дерев'яних, кістяних, бурштинових і т. ін. намистин або вузликів для відліку прочитаних молитов, поклонів під час молитви, використовувана в ряді релігій; чотки.
Приклади
- Мусульманин перебирав бурштинові зерна магометанської вервиці. (Н. Королева)
- Ахмет мовчки поклав футляр із Кораном на килимок біля входу, скинув із шиї вервицю з шкаралуп лісових горіхів. (Р. Іваничук)
Те саме, що ни́зка 3, 4.
Приклади
- У своїх творах Сааді вперше у практиці дидактичного жанру часто використовував факти власного життя. Із вервиці цих оповідей створюється його біографія, біографія головного героя. (з наук.-попул. літ.)
- Зазвучали фанфари, прозвучали привітні слова з уст губернатора, зачитали наказ і поволі потягнулась вервиця жіночок на сцену. (із журн.)
вервиці
Коралове намисто.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.