ВЕЛЬМОЖНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВЕЛЬМО́ЖНИЙ а, е, заст.

Який належав до вельмож (у 1 знач.). Приклади

Латин, і серцем, і душею Далекий бувши од війни.., Зізвав панів вельможних. (І. Котляревський)
– А вельможна пані Дрейсихерка нехай собі там хоч як чваниться, проте вона все не ліпша від нас! (Леся Українка)
Гуляли по коліна в крові І граф вельможний, і прелат. (М. Рильський)
Прибували магістри й воєначальники, придворні дами і вельможне панство. (П. Загребельний)

у знач. ім. вельмо́жний, ного, ч.; вельмо́жна, ної, ж. Родовита, знатна, багата людина. Приклади

Доля карає й вельможного й неможного. (Номис)
Сама не знає вельможна, що робити. Хоч би чим трохи одвести свою самотню душу. (Панас Мирний)
На лівому і правому берегах, на схилах, попід оборонними мурами та багатими подвір'ями вельможних, ліпилися шинки. (Ю. Логвин)

Уживалося як складова частина ввічливого звертання до особи, яка посідала високе суспільне становище, мала значну владу. Приклади

– Здоров був, батьку, вельможний пане сотнику! – заклекотіла громада. (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Чим же тебе шанувати, вельможний пане? (П. Куліш)
– За вас же, вельможні панове, я жадаю по двадцять тисяч злотих! (Р. Іваничук)

Коментарі (1)

11/18/2020 13:32

Вельможний

Щоб додати коментар, увійдіть.