ВЕЛИТЕ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВЕЛІ́ТИ лю́, ли́ш, недок. і док.

Давати розпорядження, наказувати. Приклади
  • Вели сестрі моїй Фамарі, Щоб коржика мені спекла. (Т. Шевченко)
  • Большакову й другому санітару він діставав .. гвинтівки з багнетами і велів тримати напоготові. (Ю. Яновський)
Прохати, доручати зробити що-небудь. Приклади
  • – Веліли кланятися вам хазяйка і прохали у куми. (Панас Мирний)
  • Кошовий велів передати, що сподівається на добропорядність пана гетьмана і вручає долю свого посланця у ваші руки. (В. Малик)
із запереч. част. не. Забороняти, не дозволяти. Приклади
  • – Батько не велить дружитися.., – крутив парубок, дивлячись кудись убік. (М. Коцюбинський)
  • З ним нам не веліли товаришувати, бо він був злодійкуватий дуже й брехливий. (С. Васильченко)
перен. Вимагати, вважаючи правильним. Приклади
  • [Кугут:] Ти ж, Семене, зостанешся надворі, а ми підемо в хату, бо так закон велить. (М. Кропивницький)
  • І все було, як добрий тон велить. (М. Рильський)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.