ВГОЛОС — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВГО́ЛОС (УГО́ЛОС), присл.

Так, що можна чути (говорити, сміятися, плакати, читати, думати і т. ін.). Приклади

Дворові не шепталися, а вголос гомоніли між собою, що як не крути, а правда своє візьме. (Панас Мирний)
Маруся взяла яблуко й так химерно гризла його трьома зубами в роті, що дитина аж уголос зареготалась. (І. Нечуй-Левицький)
Побачивши Василька, вона заплакала вголос. (П. Панч)
Ганна Степанівна вишивала, а чоловік її читав уголос книжку. (В. Гжицький)
– Потрібні господарі, – подумав Никодим уголос. (О. Гуреїв)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.