ВВЕРГАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВВЕРГА́ТИ (УВЕРГА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВВЕ́РГНУТИ (УВЕ́РГНУТИ), ВВЕ́РГТИ (УВЕ́РГТИ), гну, гнеш; мин. ч. вверг, вве́ргнув, ла, ло; док., кого, що, книжн.

Кидати, силою поміщати і т. ін. когось, щось куди-небудь. Приклади

Йосип, якого за намовою увергають в темницю, вийшовши, отримує владу над усім Єгиптом. (з рел.-церк. літ.)
– Великий княже і василевсе Русі! – засміявся Святополк. – Тобі мало того, що ти вверг мене в цей поруб, хочеш познущатися з мене? (С. Скляренко)
[Ганна:] Покарає її [Орину] Господь Бог наш і ввергне у пекло, і горіти буде. (В. Собко)

перен. Утягувати кого-, що-небудь у щось (звичайно несприятливе, небезпечне і т. ін.). Приклади

Він вирушає в своє рідне місто відвідати свого дядечка й увергає себе в неймовірні пригоди. (із журн.)
Ми виступаємо не проти Туреччини, а проти свого рабського становища, в яке ввергла нас Порта. (В. Малик)

Приводити кого-небудь у якийсь стан (звичайно неприємний, тяжкий і т. ін.). Приклади

Безпорадний, з онімілими ногами, що вже не слухалися, волав одного – більше не виринати з забуття, до якого ввергало його уже не вперше. (Г. Колісник)
Ввергло бабу в лихоманку, Оком за ніч не звела. (С. Воскрекасенко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.