ВАРЯГ — ТЛУМАЧЕННЯ
ВАРЯ́ГИ ів, мн. (одн. варя́г, а, ч.).
іст.
Давньоруська назва вихідців із Скандинавії, які у IX–XI ст. здійснювали походи в Європу для пограбувань і торгівлі, а також служили як наймані воїни.
Приклади
- Вбігають кілька варягів і кидаються на визвіл Турвальда, оголивши мечі. (І. Кочерга)
- Є таке місце в “Звенигорі”: оповідання про напад варягів на слов'янське селище. (Ю. Яновський)
- Вхід на той заповітний двір пильнувала вірна сторожа з варягів, яким Ярослав довіряв найбільше, там вони й жили у великій і теплій хижі, прибудованій майже до самих воріт. (П. Загребельний)
перен., розм.
Люди, запрошені зі сторони для допомоги, посилення чого-небудь.
Приклади
- Як єдину раду в цій безвиході висунуто розпачливу пропозицію всіх тих кандидатів відкинути й покликати якогось варяга. І всі якось відразу погодились на Степанові Радченкові. (В. Підмогильний)
- Дуже активну роль на ринку семінарів і тренінгів відіграють варяги – представництва закордонних навчальних центрів. (з наук.-попул. літ.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.