ВАНДАЛ — ТЛУМАЧЕННЯ
ВАНДА́ЛИ ів, мн. (одн. ванда́л, а, ч.).
іст.
Група східногерманських племен, які, завоювавши частину Римської імперії та Рим, знищили велику кількість цінних пам'яток мистецтва й архітектури.
Приклади
- Вже нічого не варто буде знищити, змолоти вандалів, які захопили споконвічні римські колонії в Європі й Африці, й повернути їх одвічним володарям. (І. Білик)
- Протягом 30–60-х років III ст. на Дунаї та Балканах, у Малій Азії відбуваються з перервами так звані готські або скіфські війни, у яких проти Риму виступали й інші варварські племена – вандали, тайфали, герули, бастарни та ін.. (з наук. літ.)
перен.
Люди, які знищують, руйнують культурні цінності.
Приклади
- В окупацію фашистські вандали частину приміщення її [школи] перетворили на стайню для коней. (І. Волошин)
- – Я вірю в будівничих. У зміни вірю: руйнач, вандал вже проклятий нами і буде проклятий майбутніми теж. (О. Гончар)
Некультурні, малосвідомі люди.
Приклади
- – Хоч у Марії й закрита форма [туберкульозу], але ми не вандали якісь, щоб поселятись там, де щоденно бувають діти. (Ю. Збанацький)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.