ВАЛЬОК — ТЛУМАЧЕННЯ

ВАЛЬО́К лька́, ч.

Тип завитка (у 1 знач.) покривного волосу вівці чи ягняти круглої або напівкруглої форми. Приклади
  • Ребристий смушковий тип каракульських ягнят характеризується наявністю ребристого валька вперемішку з довгими гривками. (з наук. літ.)
  • Краса й ошатність каракульських смушків залежить від якості завитків, які поділяються на такі типи: цінні (вальок, біб), менш цінні (гривка) і малоцінні (кільце, напівкільце). (з наук.-попул. літ.)

ВА́ЛЬО́К ва́лька́, ч.

Грудка мокрої, змішаної з соломою глини для спорудження глиняних будівель або обмазування стін. Приклади
  • Стара Кайдашиха не поклала своїми руками ні одного валька глини. (І. Нечуй-Левицький)
  • Місить [дівчина] після гарячих пляжних пісків холодну в замісі глину, вальками якої потім затикатиме дірки в стінах кошари. (О. Гончар)
  • Валяться з рук невикористані вальки добре вимішаної, як тісто, глини. (Є. Доломан)
Зліплена в грудку певної величини кольорова глина, признач. для продажу і купівлі. Приклади
  • – Мати купила на ярмарку вальок отієї червоної глини за цілого п'ятака, – промовила Мотря. (І. Нечуй-Левицький)
  • На якомусь ярмарку одна в'їдлива тiтка, вибираючи вальок бiлої глини, зневажливо прорекла: – Хiба тепер глина? От колись, за царя, була глина.... (М. Стельмах)
Невелика маса чого-небудь звичайно округлої форми. Приклади
  • Коні ритмічно помахують головами, пирхають... Спітнілі їх груди виграють вальками вип'ятих м'язів. (У. Самчук)
  • Тихо навкруги й затишно. Тільки часом шелесне по гіллі вальок снігу, струшений вітром з верховіття. (Григір Тютюнник)

валька

Кусень, грудка.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.