ВАЙЛУВАТИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВАЙЛУВА́ТИЙ а, е.

Незграбний, неповороткий, повільний у рухах. Приклади

Люда, як дика коза, легко спустилася з урвища, і Терень, вайлуватий, як ведмідь, ледве встигав за нею. (О. Донченко)
То був у дійсності досить вайлуватий і неоковирний чолов'яга, цей товариш Рибалко. (І. Багряний)
Вайлуватий і неохайний, у завжди заплямованому стравою одязі, підстаркуватий Крикунов наганяв самою вже своєю появою в класі нудьгу й тугу. (Б. Антоненко-Давидович)
Хмари по небу пливли гуртами, горами. Вайлуваті, сірі, потужні. (У. Самчук)

Хиткий (про ходу, біг і т. ін.). Приклади

Він [Денис] подав Тимкові мозолясту руку і, підштовхуючи поперед себе Сергія, пішов вайлуватою ходою. (Григорій Тютюнник)
Торяник ішов своєю неквапливою, трохи вайлуватою ходою. (С. Журахович)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.