БІУРЕТІВ — ТЛУМАЧЕННЯ

біурет

Кристалічний продукт конденсації двох молекул сечовини із вилученням молекули амоніаку при нагріванні її розтопу.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

БІУРЕ́ТИ ів, мн. (одн. біуре́т, у, ч.), хім.

Органічні сполуки; аміди алофанової кислоти. Приклади
  • У процесі грануляції в добриві утворюються біурети. (з наук.-техн. літ.)

БІУРЕ́Т

Див. біуре́ти.
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.