БІГУН — ТЛУМАЧЕННЯ

БІГУ́Н а́, ч.

Той, хто може швидко і легко бігти, бігати. Приклади
  • – Се був мій знайомий друкар.., невтомний бігун по вулицях та сходах, завжди готовий до всякої послуги для справи. (Леся Українка)
  • – Я біг за вами із самого порту. Ці круті гори .. можуть ухекати найкращого бігуна. (В. Кучер)
Спортсмен, який володіє технікою бігу. Приклади
  • Почався пробіг. Десь за муром одна по одній проносяться постаті бігунів. (І. Кочерга)
заст. Слуга, який біжить попереду екіпажа, а також гонець, посильний. Приклади
  • А Адонія, син Хаґґітин, бундючився та говорив: Я буду царювати! І справив він собі повоза та верхівців, та п'ятдесят чоловіка [осіб] бігунів перед собою. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • І пішли бігуни з листами від царя та його зверхників по всьому Ізраїлі та Юдеї, та за наказом царя говорили: Ізраїлеві сини, верніться до Господа, Бога Авраамового, Ісакового та Ізраїлевого. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
розм. Те саме, що втіка́ч. Приклади
  • Доки я заговорювала зуби відвідувачеві, прибула опергрупа і забрала підозрюваного. З'ясувалося, що це справді давно розшукуваний тип. У подібний спосіб був затриманий і другий “бігун”. (з газ.)
розм. Вісь у дверях, воротях. Приклади
  • Ще хазяї, здається, сплять: Не рипає бігун частенько .. Та от бігун і заскрипів, І сонні двері відімкнулись. (С. Руданський)
  • Над дверима у стіні – піддашшя, маленькі двері на бігуні. (з наук.-попул. літ.)

БІГУ́Н а́, ч., заст.

Полюс. Приклади
  • Найхолодніше [на землі] коло бігунів. (Сл. Гр.)
  • А з південного бігуна .. насувалися молоді дні, і відступали .. в глуху безвість минулого. (М. Хвильовий)
  • Наше народження є біль, а смерть – мука. Жалюгідне те, що міститься між цими бігунами. (В. Підмогильний)
  • В останні часи вона почувала себе такою втомленою.., байдужою до всього, немов вона і світ були два бігуни, які ніколи не стрінуться. (М. Коцюбинський)
перен. Те, що цілком протилежне чомусь іншому. Приклади
  • Я оце, опинившись між двома критичними бігунами, думаю взяти якраз посередині, то, може, тоді якраз по правді буде. (Леся Українка)

БІГУ́Н

Див. бігуни́.

БІГУНИ́ і́в, мн. (одн. бігу́н, а́, ч.), техн.

Спаровані камені для розтирання зерна, подрібнення каміння, глини і т. ін. у дробильній машині. Приклади
  • Подрібнення заповнювача можна проводити на бігунах або дробарках. (з наук. літ.)
  • Глина вагонетками подається в бункер. Звідти вона потрапляє на бігуни, подрібнюється. (з наук.-техн. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.