БУРКОТАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

БУРКОТА́ТИ очу́, о́чеш, БУРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок.

що і без дод. Говорити тихо і невиразно. Приклади
  • – Ви, діточки (до мене та до Катрі), не слухайте, що стара буркоче. (Марко Вовчок)
  • Чоловічий голос щось буркотить та буркотить, а жіночий озветься словом та й пустить срібний сміх на дорогу. (М. Стельмах)
Говорити невиразно і сердито, висловлюючи невдоволення ким-, чим-небудь; бурчати. Приклади
  • Буркотів [Щука] собі під ніс, лаючи козаків. (О. Стороженко)
  • Олівець був короткий, списаний... Оксентій, буркочучи, послинив його. (Ю. Смолич)
Утворювати одноманітні, приглушені, схожі на булькання звуки; дзюрчати (про річку, струмок і т. ін.). Приклади
  • Приток води далеко десь рвав греблі, і хвилі буркотіли, розливаючись по долині. (О. Стороженко)
  • По шляху біжать жваві струмочки – крутяться, підстрибують, танцюють, весело про щось буркочуть. (С. Васильченко)
Воркувати (про голубів). Приклади
  • Голуб в'ється круг неї [принцеси] і буркоче. (Леся Українка)
  • По покрівлі сарая бігали сусідові голуби і приємно буркотали. (М. Хвильовий)
  • Моя мила, милесенька, Голубка сивесенька, Усю нічку буркотала, Мені спать не давала. (П. Чубинський)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.