БУНТАР — ТЛУМАЧЕННЯ
БУНТА́Р я́, ч.
Підбурювач до бунту, учасник бунту; бунтівник.
Приклади
- Микола, замість панського лану, вийшов на своє поле; він стрівся з людьми і тих намовив жати своє жито .. Од того часу пан мав на прикметі Миколу й звав його бунтарем. (І. Нечуй-Левицький)
Непокірлива, схильна до бунту людина.
Приклади
- Промчався цей мрійник і бунтар – М. Хвильовий – в магічно-таємничих “арабесках”, спалахнув яскраво і химерно огнецвіт його фантазії. (з наук.-попул. літ.)
- Слова пісні “Як засядем, браття, коло чари” створив буковинський поет-бунтар Юрій Федькович. (із журн.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.