БУЙВІЛ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

БУ́ЙВІЛ вола, ч.

Велика свійська парнокопита жуйна тварина родини порожнисторогих з великим тулубом і короткою шиєю. Приклади

Скриплять татарські гарби, запряжені буйволами і верблюдами. (О. Стороженко)
Чорні важкі буйволи, ліниво ремиґаючи, лежали в загородах у теплій багнюці. (О. Гончар)
Протягом століть людина вперто намагалася одомашнити й буйволів. (із журн.)
Буйвіл належить до невибагливих і корисних тварин. (із журн.)

перен., лайл. Людина великого зросту і значної ваги. Приклади

– Хто просив пана втручатися? – з люттю обернувся Манцевич. – Я б і сам упорався з цим буйволом [Андрієм]. (З. Тулуб)

Належний, властивий буйволу.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.