БРЯЗКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

БРЯ́ЗКАТИ аю, аєш, недок.

Те саме, що бряжча́ти 1. Приклади
  • Відчинилася темниця, і, глухо брязкаючи кайданами, почали виходити злочинці, пара по парі. (Марко Вовчок)
  • Довго підступали до стола люди, довго брязкали п'ятаки на столі. (І. Нечуй-Левицький)
  • Низенькі товстоногі коні, запряжені убогим хомутцем, тюпають, брязкають брязкальцями своїми. (М. Грушевський)
  • У двориках за кам'яними стінами люди гупали ломами, брязкали лопатами, копаючи рови. (В. Кучер)
  • І чути – у темряві брязкає зброя. (М. Нагнибіда)
Те саме, що бре́нькати 2. Приклади
  • Дійсний осел не засяде грати на фортеп'яні [фортеп'яно], але кілько ж то двоногих ослів брязкає на фортеп'янах .. і загалом роблять такі роботи, котрих не вміють, до котрих би не повинні братися! (І. Франко)

БРЯ́ЗКАЛО а, с.

Брязкуча дитяча іграшка. Приклади
  • На возах діти свистали в закуплені в місті свиставки, калатали глиняними брязкалами. (І. Франко)
Взагалі предмет, що бряжчить (від ударів або трясіння). Приклади
  • Як старець обідраний, диліжанс вибиває у всі свої брязкала. (С. Васильченко)
Брязкуча металева тарілочка або дзвіночок на бубні. Приклади
  • Він люто розмахнувся руками – і графин на тумбочці видав звуки, як брязкала бубона [бубна]. (Яків Баш)
розм. Брязкуча прикраса. Приклади
  • За що ж, панотче, вас вельможністю зробили..; В блискучому всьому, як птаха, нарядили, На шию брязкал натягли? (Я. Щоголів)
перен., зневажл. Те, що не становить ніякої цінності, є тільки пустою прикрасою. Приклади
  • [Пророк самарійський:] Вам відомо, які то святощі вона втопила? [Самарянин:] Ти ж сам казав, що брязкало старе!... (Леся Українка)
зневажл. Про балакучу людину; базіка, базікало. Приклади
  • – Ну, таки принесло ледащо отого дзвонаря, оте брязкало! (І. Нечуй-Левицький)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.