БРИЛА — ТЛУМАЧЕННЯ

БРИ́ЛА и, ж.

Великий безформний шматок каменя, землі, глини, льоду і т. ін. Приклади
  • Рве [вода] каміння з-під ніг, котить кам'яні брили з гори і дуже легко може перевернути віз. (І. Франко)
  • Гурток людей котить покинуту Зетом брилу до вилому. (Леся Українка)
  • Он під самим берегом розмокає у воді свіжа глиняна брила, що недавно відкололася від берега. (М. Руденко)
  • У більшості господарств як вивалювали плугами великі брили землі, так і вивалюють. (з наук.-попул. літ.)
  • На вершині гори й досі збереглися сліди якихось руїн та безладно розкидані великі гранітні брили. (із журн.)
  • Крижана брила адміністративно-командної системи тане дуже повільно. (з газ.)
  • Сонце – велетенська розжарена газова куля, що обертається довкола власної осі, проте не так, як, скажімо, тверда брила. (з навч. літ.)

БРИ́ТИ бри́ю, бри́єш, недок., розм., кого, що і без дод.

Те саме, що голи́ти. Приклади
  • [Варпеховський:] В Томській опері один перукар .. брив тенорів і баритонів. (І. Кочерга)
  • На зборах добре брили Василя: “Ледачого, як він, не бачила земля!”. (М. Годованець)
  • Сіріє степ. Сорока бриє тишу. (Л. Костенко)

БРИ́ТИ ів, мн. (одн. брит, а, ч.).

іст. Кельтські племена, що становили основне населення Британії з VIII ст. до н. е. по V ст. н. е. Приклади
  • Інженери не можуть зрозуміти, яким чином древні брити спорудили Стоунхендж, не маючи під рукою ні кранів, ні потужних бульдозерів. (з наук.-попул. літ.)
книжн., заст. Англійці. Приклади
  • Так ось вона – ця круча Альбіону, Вапнисто-білий невисокий щит, Який, немов удану перепону, Поперед себе звів гордливий брит. (М. Бажан)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.