БРИГАДИРИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

БРИГАДИ́РИТИ рю, риш, недок., розм.

Керувати бригадою; бути бригадиром. Приклади
  • Після війни двадцятирічний фронтовик почав бригадирити на фермі. (з газ.)

БРИГАДИ́Р а, ч.

Керівник виробничої бригади. Приклади
  • Сашкова мати, Марина Чайка, – найкращий бригадир у рибальській артілі. (О. Донченко)
  • Василь став бригадиром .. Залишив батьківський дім, поселився в гуртожиток. (О. Бердник)
  • Зірветься [дядько] з місця, ухопить за рукав бригадира: – Чим же я теперечки земельку засію? (А. Дімаров)
іст. У Росії XVIII ст. – військовий чин, середній між полковником і генералом. Приклади
  • – А мій небіжчик дід, бригадир Його Царського Величества [Царської Величності].... (І. Нечуй-Левицький)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.