БОЯР — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

БОЯ́РИН а, ч.

іст. У Київській Русі – великий землевласник, що належав до князівського двору і входив до складу військової дружини князя. Приклади

Бояри й воєводи поспішали до широких дверей княжого терема. (С. Скляренко)
Святополк вирішує першим убити князя Бориса і доручає вчинення цього вбивства вишгородському боярину Путису. (з наук.-попул. літ.)

У Росії до Петра І – особа, що мала найвищий сан, звання серед службовців. Приклади

У тогочасній Західній Європі і Московській державі широко практикувалося укладення приватних союзів захисту від свавільних нападів бояр. (з наук.-попул. літ.)

етн. Товариш молодого (жениха), який є головним розпорядником весілля; шафер. Приклади

Перед вечором прийшов молодий з боярами, свашками та світилками. (І. Нечуй-Левицький)
Дружками будемо тобі ми – .. боярами Микунька і Юрко. (Леся Українка)
Молодий і молода, дружки й бояри і поважні сусіди сиділи за столом. (О. Довженко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.