БОВКАЛА — ТЛУМАЧЕННЯ
БО́ВКАТИ аю, аєш, недок., розм.
Дзвонити (про великий дзвін).
Приклади
- Чуємо, що бовка дзвін, та не знаємо, де він. (Номис)
- На дзвіниці бовкав дзвін. (Мирослав Ірчан)
- Тривожно бовкають дзвони. (О. Гончар)
що, чим і без дод., перен.
Говорити, не подумавши, навмання; говорити те, чого не слід.
Приклади
- [Андрій:] Слухай! Ти насправжки чи аби бовкати язиком? (М. Кропивницький)
- – Як надокучило вам носити голову на плечах, то йдіть, – раптом несподівано бовкнув Семен. (В. Винниченко)
- Піддавшись інтимній щирості його голосу, бовкала [Ганна] й таке, чого вона комусь іншому, може, й віками б не сказала. (В. Козаченко)
БО́ВКАЛО а, с., діал.
Било (у дзвоні).
Приклади
- Юнак підскочив до нього [дзвона] і зірвав ковпачок з металевого бовкала. (О. Донченко)
Калатало.
Приклади
- О, який то був знайомий стукіт – сухий і голосний звук дерев'яного бовкала, яке прив'язують коровам до шиї. (О. Донченко)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.