БЛУДИТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ
блудило
Те саме, що блудник.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
БЛУДИ́ТИ блуджу́, блу́диш, недок.
Ходити, їздити і т. ін. навмання, не знаючи шляху, напрямку; блукати (у 1 знач.).
Приклади
- Ото ж тая дівчинонька, Що сонна блудила. (Т. Шевченко)
- – Як почав ходить, як почав блудить, Де був – і сам не знаю. (Панас Мирний)
- Йому здавалося, що десь близько свого села блудить. (С. Ковалів)
тільки 3 ос., перен.
Поволі рухатися, водити в різних напрямках, переходити з одного предмета на інший (про очі).
Приклади
- В тій хвилі збудилася [пані Олімпія] і прожогом сіла на ліжку. Широко розкриті очі блудили в пітьмі, що панувала у її покою. (І. Франко)
Раз у раз з'являтися і зникати.
Приклади
- Рахівник за столом читає газету. І ввесь час по губах у нього блудить недобра усмішка. (А. Головко)
діал.
Помилятися, робити помилки.
Приклади
- Я блудив багато, блудив, бо правди і добра шукав, в добро і правду віруючи свято. (І. Франко)
БЛУДИ́ТИ блуджу́, блу́диш, недок., заст.
Вести розпусне статеве життя.
Приклади
- Молодою блудила, а тепер стала свята. (із журн.)
бібл.
Відступати від Бога, порушувати Його повеління і заповіді.
Приклади
- Вони [ізраїльтяни] не слухалися також своїх суддів, бо блудили за іншими богами і вклонялися їм. Вони скоро відхилялися з тієї дороги, якою йшли їхні батьки, щоб слухатися Господніх наказів. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.